8-березня в весняний жіночий день у Жук Катерини Олександрівни подвійне свято. Адже до неї завітає ювілей: свято - свят - 80-річчя. Саме 8 березня 1930 року в великій родині Лисяків - Олександра Івановича і Мотрі Степанівни - народилася дівчинка, яку назвали Катериною. Тяжкі, буремні роки випали на її долю. В дитинстві зазнала жахливого лиха - голоду. Сім'я бідувала і Катерина майже була на межі смерті. Але народилася, мабуть, під щасливою зіркою. Бо пережила не тільки голод, а й страшну війну. Згодом підросла, пішла працювати. І ось зустріла свою долю - красеня Федора, з яким і побралися. Разом з ним прожила довгі роки, виростила трьох дочок, має шестеро онуків і двох правнуків. Та так судилося, що залишилася зараз без нього.
Живе сама та ніколи не почуває себе самотньою. В неї багато друзів, сусідів, та найголовнішне - велика, любляча родина. В свої вісімдесят і досі залишається двадцятирічною дівчиною з відкритою душею, щирим серцем, непідкупною справедливістю і головною рисою характеру - терпінням. Готова завжди прийти будь - кому на допомогу. Вона має також і непосидючу вдачу. Скільки всього довелося переробити їй на віку - не злічити: пасла телят, доїла корів, працювала на різних роботах. А вдома полола город, сушила сіно, будувала хату, ростила дітей. Все в неї виходило вправно. Завжди була першою у всьому.
В радісний для себе день, збере Катерина Олександрівна за святковим столом всю родину, друзів, сусідів. І полинуть щирі побажання, дяка від родини за все те добро, що зробила для них. Та найголовніше побажання: щоб зібрала вона всіх їх у себе, в світлій оселі й на сторічний ювілей.
Т. Білик, працівник Попельнастівського СБК.
Немає коментарів:
Дописати коментар