Віват ювіляру

У кожної людини в житті непересічні знаменні віхи пережитого. Сьогодні,9 жовтня, такою віхою в житті Приютівського селищного голови Юрія Іванченка його славний ювілей – 60-річчя з дня народження. У цей день кожен з нас, поринаючи у свою минулість, в глибину душі, немов звітуючи чесно відверто, мов перед Богом, по-особливому сприймає цю подію. Інколи цей звіт викликає на очах сльози, невимовний жаль за втраченим, якого вже не повернути, та в більшості людей – це відчуття зізнання переконаність у тому, що життя було прожите не даремно, що був потрібен суспільству, для якого зробив все, що одержав нього вдячність. А ще більше задоволення відчуваєш того, що у тебе найнадійніша опора – якої щоденно маєш неоціниму підтримку. Бо ж дотримався найголовнішого: збудував будинок, виростив сина, посадив дерево. в цьому сенсі Юрій Миколайович право по вінця почувати себе щасливим, адже виростив не лише сина Володимира, а й доньку Людмилу, а дерев посадив – не перелічити. Та все ж для своїх земляків, для приютівців найбільш значимо те, що зробив за своє життя для них, для громади, як розумів, як виконував накази, наскільки був чесним, порядним відповідальним, простим, відвертим наполегливим. Для них це неабияк важливо, адже на посаді очільника селищної ради перебуває з березня 1998 року. Строк чималий, який в повній говорить про те, що саме на посаді проявив себе з найкращого боку, бо переобираючи його, люди вірили своєму голові були задоволені результатами його роботи. Однак  так було до обрання головою. Де б, на якій посаді не працював, завжди користувався у своїх колег шаною, мав заслужений авторитет довіру. Бо всім імпонувала його мудрість, спокій, врівноваженість, професійна обізнаність. Чи то, починаючи з посади електрослюсаря, майстра, а пізніше, після закінчення Дніпропетровського гірничого інституту, інженера-електрика, заступника директора Олександрійського об’єднання «Сільгосптехніка», чи то на посаді начальника підземної дільниці шахти «Ведмежоярська», або ж заступника директора по матеріально-технічному забезпеченню, або ж начальника паливно-мастильних матеріалів у ВАТ «Агропромтехніка».

Однак, чи не найбільше йому вдалося зробити для своїх земляків, коли став головою. Звісно, кожен з його колег, коли обирався на цю посаду, давав перед ними свої певні зобов’язання, спрямовані, насамперед, на те, щоб свої зусилля, знання та досвід направляти на виконання невідкладних Aaзавдань по соціально-економічному розвитку підвладної території, підвищенню рівня життя людей та зростанню добробуту. Оцінюючи прожиті роки, Юрій Миколайович разом  своєю громадою може впевнено стверджувати, що в переважній більшості дотримався виконання своїх зобов’язань.  першим кроком його. Як голови у 1998 році, була турбота про колектив селищної ради, приміщення якої забезпечив теплом, створивши належні умови для роботи працівників ради. Зрозуміло, що все це було зовсім нелегко. Але ж за весь цей час вдалося розпочати будівельно-монтажні роботи по впровадженню мікропроекту «Водопостачання жителів селища Приютівка якісною питною водою», створено комунальне підприємство «Водолій» по обслуговуванню багатоквартирних будинків селища та переданих до комунальної власності громади, виділено селищною радою 100 тисяч гривень для перекриття покрівлі Користівського НВК, закуплено музичний центр для школярів жарочну шафу, яку теж отримали селищної ради й учні Цукрозаводського НВК. же школі селищний голова посприяв у встановлені п’яти енергозберігаючих метало пластикових вікон та наданні на потреби фінансової допомоги у 25 5 тисяч  гривень. так у кожній справі, за щоб не брався Юрій Миколайович, залишає добрі спогади у людей про свою діяльність. А скільки сил затратив у сприянні будівництва в селищі Свято-Георгіївського храму. Не залишиться поза увагою жителів селища його плідна робота, спрямована на відкриття нових робочих місць, зокрема, в ПП «Артем», або ж – посадка каштанової «Алеї Слави» в парку біля обеліска Слави. Щаслива людина. Щаслива тим, що стільки зробив добра за своє життя своїм землякам, щаслива, що заслужив у них велику вдячність та авторитет свій славний ювілей зустрічає з відчуттям, що своє життя прожив не даремно, що не ховався за спинами інших, а завжди йшов назустріч людям, жив інтересами, радощами, бідами й тепер може відкрито дивитися у Його ювілей дійсно значимий, заслужений славний. хочеться побажати Юрію Миколайовичу в цей день всього найкращого. Насамперед, міцного здоров’я, сімейного благополуччя, затишку, людського тепла з тим, щоб ще довгі роки плідно творчо служити інтересам громади бути, як завжди, шанованою людиною у селищі.

Л.Горбенко, спеціаліст Приютівської селищної ради.

В.Юрченко, кореспондент газети «Сільський вісник».