Багато людей, до яких прийшла в дім біда, пересвідчились в тому, що чуйність, милосердя, бажання допомогти - це ті чесноти, якими наділив Господь людину, щоб вона не відчула себе самотньою, забутою, покинутою один на один зі своїм горем. І напевне погодяться зі мною читачі, а вірніше з істиною, що добро врятує світ. Ствердно можу сказати так, оскільки на собі пересвідчилась у цій життєвій мудрості.
Мої батьки проживали в селі Попельнасте. Невблаганна смерть забрала своїм чорним крилом три роки тому назад мою маму Чуєву Галину Миколаївну, а зовсім недавно, в січні цього року, і батька Шпаченка Володимира Семеновича. В цей сумний і гіркий час поряд зі мною були односельці моїх батьків і мої земляки, які надали суттєву допомогу і підтримку.
В першу чергу хочу подякувати фермеру Шовгелі Володимиру Миколайовичу - це людина з великої літери, доброзичливий, чуйний, готовий завжди прийти на допомогу, депутат сільської ради; Хорольській Тетяні Миколаївні, дорогим моїм сусідам - Гладир Ганні Демидовій, Богдан Люді, Тонкошкур Юрі й Валентині, тіточкам моїм Буханець Лідії Іванівні, Мороз Марії Ілінічній. Я впевнилася, що немає межі людській сердечності, доброті, милосердю.
Від щирої душі, всього серця хочу побажати всім міцного здоров’я, щастя, злагоди і добробуту в сім’ях, щоб тільки все світле, ласкаве входило в їхні оселі. Доземний вам уклін за вашу доброту і сердечність в тяжкий для мене час.
З повагою ваша землячка Ждан Світлана Миколаївна, селище Павлиш
Немає коментарів:
Дописати коментар