Кожного ранку йдучи до школи, я обмірковую справи, які чекають на мене протягом дня: цікаві уроки, спілкування з друзями, улюблена інформатика. Та яким би важким для мене не був день, з особливим захопленням і радістю я залишаюсь після уроків, щоб отримати нові знання з курсу робототехніки. Мабуть, ви відразу подумали: «Які такі роботи ? Та ще у якісь там Новій Празі?». А я з гордістю відповім вам, що дійсно учні Новопразького навчально-виховного комплексу збирають та програмують роботів. Наша школа єдина у Кіровоградській області, де є така можливість, бо ми маємо відповідні комп’ютерні програми та набір елементів для створення моделей роботів. На заняттях ми знайомимось з історією робототехніки, з навчальним конструктором Lego Mindstorms. У наборі міститься 431 деталь разом з процесорним блоком, датчиками дотику, звуку, освітленості та ультразвуку, з’єднувальними кабелями, акумулятором високої ємності та “будівельним” матеріалом: балками, осями, шестернями. Разом з однолітками ми проектуємо моделі роботів в залежності від їх призначення. Для програмування роботів, звичайно, потрібне відповідне програмне середовище.
Робототехніку ми вивчаємо другий місяць, проте дечому вже «навчили» своїх роботів. Наприклад, наші «механічні друзі» можуть рухатись із змінною швидкістю, описувати задану траєкторію, реагувати на світло, обминати перешкоди. Крім того, в арсеналі наших досягнень робот - танцюрист (демонструє рухи вальсу), робот - артист (після аплодисментів публіки починає співати).
Я добре розумію, що всі наші перемоги стали можливими тільки завдяки тому, що поруч нас є небайдужі до нашої долі дорослі. Це заступник голови Олександрійської районної ради Сергій Анатолійович Кузьменко та генеральний директор ТОВ «УкрАгроКом» Анатолій Іванович Кузьменко. Саме вони розуміють наші шкільні потреби, підтримують юні таланти. За їх сприяння проходять різноманітні змагання, інтелектуальні конкурси, обладнано тренінгову кімнату, роздягалку, зроблено ремонт у спортзалі, придбано навчальний конструктор Lego Mindstorms. Для нас, учнів, дуже важливо відчувати таку підтримку, мати можливість оволодівати новими знаннями, адже за новими технологіями, такими як робототехніка - майбутнє.
Нещодавно на заняттях з робототехніки ми обмінювались думками з цього приводу. Ось лише деякі з них :
«Курс робототехніки відкриває для нас, дітей, широкі можливості у вивченні безмежного світу інформаційних технологій. Більшість моїх однолітків вважає , що оточуючий світ жорстокий і все в ньому можна купити . Та коли ти реально бачиш , що є люди, які готові безкоштовно «вкладати» свої кошти, знання, час у нас, нікому поки що невідомих «ейнштейнів», розумієш, що не все так погано у нашій державі та світі. Особисто в мене тоді виникає бажання вчитись так, щоб потім моїми досягненнями пишались мої батьки, вчителі, односельці.» (Солошенко Юля)
«Я думаю, що Сергій Анатолійович Кузьменко - людина з великим серцем. Тому що він допоміг нам придбати цікавий конструктор для нашої школи. Курс робототехніки навчить нас працювати в команді, допомагати один одному. І для нас відкриються двері у широкий світ інформатики. Я хочу скласти робота, який би допомагав Сергію Анатолійовичу вирішувати всі його серйозні справи» ( Калашник Тетяна)
«Курс робототехніки мені подобається тим, що тут ми вивчаємо цікаві факти з історії роботів, вчимося створювати нових та програмувати роботів.» (Сафронов Сергій)
«Вівторок і четвер - для мене найцікавіші дні у школі, бо тоді я маю можливістю займатись улюбленою справою - складати та програмувати роботів. Мені дуже подобається представляти публіці наші творіння, бачити усміхнені та здивовані обличчя людей, бо кожен з них , мабуть, думає : «Ти ба, таке мале, а що вміє робити!» (Губа Ірина)
Слова подяки від всіх учнів я хочу висловити нашим наставникам: керівнику проекту «Вступ до робототехніки» Мітленко Ларисі Олександрівні та директору нашої школи Остаповець Ользі Ігорівні. Вони вчать нас працювати у команді, готують до життя в інформаційному суспільстві, вчать самостійно здобувати знання. Я вірю, що за робототехнікою - наше майбутнє і ми зробимо його щасливим і радісним.
Пятник Оксана, учениця 11 - а класу Новопразького НВК
Немає коментарів:
Дописати коментар