Мамині руки

Вороним конем схиливсь до мене вечір,
І поклав до ніг сідло молодика,
Я дивлюсь і чую, як мені на руки
Лагідно лягла мамина рука.

Як мої літа, розбіглися дороги,
Скільки б їх не знав, та є одна така
Та, що найдорожча, та, що від порога
Де благословила мамина рука.

Мамині руки - колиска моя.
Хліб у долонях, що сонцем сія.
Крила мої у годину розлуки,
Мамині руки, мамині руки.

На своїм віку я бачив рук немало,
Добре знаю теж у недруга яка,
Та коли я падав, завжди підіймала
Трепетна і ніжна мамина рука.

Щастя у житті, коли кохана любить,
Серце зігріва її любов палка,
Та ніхто ніколи так не приголубить
Як ласкава й ніжна мамина рука.
Лідія Каплун, сел.. Перемога.