Кожна жінка - неповторна квітка в саду життя. Троянди і орхідеї, конвалії і волошки, лілеї і ромашки. Яка краса, який аромат!!! А наша героїня Олена Кривошея - справжня маківка у колективі. Адже в автопарку ТОВ «УкрАгроКом» працюють переважно чоловіки. Все вони вміють робити: авто на лінію виводити, шукати поломки, ремонтувати. І все ж без бухгалтера Олени Вікторівни їм не обійтись.
А коли дізнаєшся про захоплення цієї молодої жінки, то відразу переконуєшся - працювати в автопарку - це її доля. Адже вона дуже полюблює керувати автомобілем. Їй подобається долати кілометри і отримувати при цьому насолоду. Хтось кепкує - мовляв, не жіноча це справа! А це й не справа - це хобі! Оленка спільну мову з авто знаходить з півоберту ключа запалювання. Для деяких чоловіків авто - наче кохана жінка, а для жінок, ймовірніше, як перша дитина. Жіноче ставлення до залізних коней вельми уважне. Для неї машина - і засіб пересування, і засіб відпочинку.
Та ще й кохана людина - чоловік Олександр - теж водій. Одного року прийшли вони працювати в автопарк і ось уже вісім років тут.
А як же тоді бухгалтерія? - постає питання. Ніколи не думала, - говорить Оленка, - що буду бухгалтером. Мама Раїса Степанівна працювала в сільській раді бухгалтером, тож я бачила, яка це важка робота. І думалось, ніколи не оберу такої професії. Тому по закінченню Головківської школи вступила до Кіровоградського технічного університету, по закінченню якого отримала спеціальність схемотехнік. І що ж? Працювала завідуючою складом в майстерні, тепер в автопарку. І бухгалтерія від мене нікуди не поділася.
Проте й не жалкує тепер. Вже звиклася, зпрацювалася. Встигає опановувати всі тонкощі роботи. Не допускати помилок у підрахунках і звітах. Адже не зійдеться сума на одну копійку і доведеться все починати з початку, знову «збивати» всі цифри, допоки не знайдеться помилка. Недарма ж кажуть, копійка гривню збереже.
Цікаво було б зазирнути в майбутнє і дізнатися, яку ж професію обере для себе маленька донечка Олени - Владислава. Їй зараз всього чотири рочки, вона вже вміє рахувати, а ось чи буде вона, як бабуся та мама, бухгалтером невідомо. Їй ще рости та радувати своїх рідних, пізнавати шкільні науку. А якщо й обере вічну професію, то не біда, комусь же треба бути бухгалтером.
В переддень свята Олена Вікторівна чутиме багато вітань зі святом від колег по роботі. І їй крім побажань жіночого щастя і благополуччя хочеться ще побажати, як жінці, закоханій у свого колісного друга, «ні цвяха, ні жезла», успішних подорожей, зелених світлофорів, сонячних днів та мирних ДАІ-шників, чемних колег по руху та рівних доріг. Щасти Вам!
Немає коментарів:
Дописати коментар