Ольга Василівна Пашко належить до тих працівників, які складали ядро колективу центральної районної бібліотеки у 80-90 роках ХХ століття. Ще студенткою Олександрійського училища культури прагнула якомога більше накопичити знань, аби потім впровадити їх у роботі, не розгубитися в бурхливому літературному морі. Роки навчання у закладі з 1975 по 1978 рік дали їй хороший заряд, про це свідчить і диплом з відзнакою. По закінченню училища молодий спеціаліст призначена на посаду завідуючої Костянтинівської бібліотеки-філії Олександрійської ЦБС. Два роки практичної роботи на селі стали їй стартовою сторінкою при переході на посаду бібліотекаря відділу обслуговування центральної районної бібліотеки. Саме в стінах цього храму знань і книжкового багатства Ольга Василівна пройшла майже всі професійні сходинки, набула практичних знань і на посаді бібліографа, і бібліотекаря відділу комплектування. Десять років роботи у відділі комплектування були для неї, як і для решти працівників відділу, непростими: великі надходження літератури, редагування каталогів забирали весь робочий час. Але її сумлінне ставлення до праці помічало керівництво бібліотечної системи, тому вона призначалася старшим, а потім ведучим бібліотекарем відділу.

В ці роки підвищила свій рівень знань, здобувши вищу освіту у Київському інституті культури ім. Корнійчука.

З вересня 1993 року Ольга Василівна працювала заступником директора по роботі з дітьми. Робота з дітьми її завжди вабила, адже дитинство - це серйозна сходинка в житті дитини і книга в її становленні має неабияке значення. З дітьми цікаво працювати, проводити різноманітні заходи, разом опановувати книжковий океан. А в жовтня 1993 року у зв’язку зі створенням відділу обслуговування дітей вона призначена на посаду завідуючої цього відділу.  Очолюваний Ольгою Василівною колектив - був колективом однодумців, які працювали творчо, злагоджено, а завідуючу відрізняли життєрадісність, ураган енергії, вона зберігала оптимізм за різних обставин. Це були плідні роки праці з такими фахівцями бібліотечної справи, як Шульга Валентина Володимирівна, Сторчова Олена Семенівна, Микита Марина Костянтинівна, Засідко Світлана Віталіївна, Ільїна Ольга Юріївна та ін. Чимало добрих справ було зроблено за цей час, багато цікавих заходів проведено. 

Де б не працювала Ольга Василівна, вона незмінно чуйно і уважно ставилася до читачів, до колег, відзначаючись підвищеним відчуттям професійної відповідальності, виключної чіткості в роботі й ініціативністю. Підтвердженням цьому були нагороди за значний вклад в розвиток бібліотечної справи в районі, за багаторічну сумлінну працю по культурному обслуговуванню дитячого населення - грамоти та подяки керівництва ЦРБ та Олександрійської районної державної адміністрації.

Доброзичлива, працьовита, добра - такою її пам’ятають в колективі. Такою є вона і нині. Тільки вже в іншій ролі - матусі, бабусі. Її найбільшою гордістю є чудові діти - Марина та Олександр. До речі, донька закінчила Київський національний університет культури та мистецтв, нині проживає з родиною у м. Києві. Син - майбутній фінансист, навчається на 5 курсі Київського славістичного університету. Втіху та радість приносять маленькі онучечки - Віра та Надія.

Повертаючись подумки до бібліотечного життя, Ольга Василівна говорить: “Я любила свою роботу, щаслива, що мене оточували цікаві люди. І я знаю, що сама б не досягла всього, якби не увесь колектив бібліотеки, дирекція бібліотечної системи. Бібліотека була не просто місцем роботи, а якимось куточком, по-домашньому теплим і привабливим, куди завжди хотілося йти, працювати, будувати плани, втілювати мрії.”